- благочестивий
- —————————————————————————————благочести́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
благочестивий — а, е, книжн., заст. 1) Який додержується приписів релігії; побожний, набожний. || Який виявляє ознаки благочестя (у 1 знач.), виражає побожність. 2) Належний до православної віри … Український тлумачний словник
благочестивий, благочестний — богобоязлив; благоговеен; почитащ Бога … Църковнославянски речник
благочестивість — вості, ж. Абстр. ім. до благочестивий … Український тлумачний словник
благочестиво — Присл. до благочестивий … Український тлумачний словник
христолюбний — а, е. Благочестивий, побожний, відданий християнській вірі … Український тлумачний словник
релігійний — 1) (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), духовний, конфесійний 2) (який вірить у Бога), богомі[о]льний, вірний; набожний, побожний, святобливий, благочестивий (який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди);… … Словник синонімів української мови